РОКАЙЛЬ (фр. rocaille — скельний, від roc — скеля, круча) — головний елемент орнаменту стиля рококо, що нагадує форму завитка мушлі. З’явився у Франції на початку XVIII століття при оздобленні паркових павільйонів-гротів деталями, що імітують природні елементи (морські мушлі, химерні рослини, каміння, уламки скель). Стилізований мотив кручі і раковини, часто зустрічається в меблях рококо.